Ти недописана книга моя, Ти моє небо повне дощу, Ти моє макове поле - П'яниш і вбиваєш. Ти берегиня всіх моїх сліз І як тільки можна кохати таку? Ні, я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю... Ты недописанная книга моя, Ты мое небо, полное дождя, Ты мое маковое поле - Пьянишь и убиваешь. Ты хранительница всех моих слез, И как только можно любить такую? Нет, я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю...